Розглянуто вплив структури та розміру інформаційної бази даних на проектне моделювання і реалізацію вузлів локальної обчислювальної системи.

Описано підхід до дослідження й аналізу інструментальних засобів MetaCASE з використанням їх типової архітектури та методоорієнтованої класифікації. Наведено результати, що визначають перспективи розробки та розвитку таких інструментів.

Проаналізовано та узагальнено науково-практичний матеріал з реінженерії програмних застосувань з графічним інтерфейсом користувача на підставі напрацювань і технічних прийомів, застосованих у ряді проектів. Запропоновано підхід, що базується на виділенні тонкого клієнта, здатного функціонувати під керуванням різних апаратних і програмних платформ. Проведено декомпозицію процесу реінженерії. Висвітлено деякі аспекти реалізації, в тому числі організацію черги обробки повідомлень результуючого розподіленого застосування, оптимізацію його дієвості, авторизацію клієнтської частини, інтернаціоналізацію.

Розглянуто теоретичні питання побудови гіпертекстового середовища та його якісні характеристики, які є суттєвими для створення комп'ютерних навчальних систем. Запропоновано механізм раціональної організації інформаційно-методичного забезпечення, який реалізовано у гіпертекстовій системі "ДИСК-М". Висвітлено особливості структурно-модульної організації даної системи.

Сформульовано основні принципи керування станом користувача з урахуванням фізіологічної адаптації. Проведено розмежування механізмів адаптації залежно від системних гомеостатичних і функціональних регуляторів. Показано, що модель динаміки уваги користувача повинна мати показники фізіологічної адаптації, а алгоритми керування працездатністю людини за допомогою адаптивного комп'ютера повинні узгоджуватися з природними адаптаційними процесами.

Запропоновано концептуальні рішення щодо архітектури інформаційної моделі та моделі життєвого циклу документів проектної бази (ДПБ) ядерних установок, принципи організації роботи з електронними ДПБ та загальні вимоги до єдиної автоматизованної системи ДПБ ядерних установок.

Розглянуто підхід до тестування інформаційних систем організаційного керування з урахуванням ризику відмови компонентів їх прикладного програмного забезпечення. Наведено модель визначення часу, необхідного на тестування, з урахуванням ризику відмови, визначено критерій завершення тестування та процедуру збору даних результатів тестування. Модель реалізовано у програмному комплексі керування тестуванням.

Запропоновано нові поліноміальні підкласи важкорозв'язуваної задачі теорії розкладу "Мінімізація сумарного зваженого моменту", отримані внаслідок реалізації поліноміальної складової ПДС-алгоритму цієї задачі.

Розглянуто основне поняття нормативних документів системи технічного захисту інформації - стандартний функціональний профіль захищеності. Запропоновано підхід, який дозволяє формалізувати процедуру його вибору.

Розглянуто питання ефективності алгоритмів. Встановлено суттєві фактори, які впливають на ефективність виконання алгоритмів. Обгрунтовано залежність ефективності алгоритмів від архітектури ЕОМ, на яких передбачається їх виконання, а також необхідність індексної оцінки часової складності алгоритмів.

Розглянуто проблему передачі даних між взаємодіючими компонентами мережі. Запропоновано формальний підхід до вирішення цієї проблеми, що включає парадигму перетворення форматів даних, типів і структур даних сучасних мов програмування. Наведено засоби реалізації цієї парадигми в системах, що займають проміжне положення між загальносистемними засобами та користувачами.

Розглянуто проблему взаємодії процесів, що протікають у комп'ютерних мережах і конкурують за володіння ресурсами, які розділяються. Запропоновано підхід до синхронізації даних процесів, що грунтується на концепції синхронізуючого автомата.

Розглянуто задачу вибору об'єктів з деякої множини за заданими характеристиками цих об'єктів і запропоновано два методи розв'язання з використанням елементів теорії нечітких множин.

Розглянуто основні задачі та підхід до вирішення проблеми ефективного реінжинірингу прикладних програмних систем, що створюються. Запропоновано вирішення проблеми шляхом визначення системи моделей реінжинірингу, їх створення й імплементації в середовище розробки прикладних програмних систем.

Введено класифікацію адаптивних властивостей повторно використовуваних компонентів у програмній інженерії як передбаченої варіантності їх функціонування та досліджено їх відображення засобами моделювання Unified Modelling Language.

Побудовано спеціальні композиційно-номінативні логіки предикатів, названі неокласичними та посткласичними, які зберігають основні властивості класичної логіки. Досліджено семантичні моделі таких логік, проаналізовано відношення між класичними, неокласичними та посткласичними логіками.

Розглянуто можливості використання експертної методології підтримки прийняття рішень у комплексній інформаційно-аналітичній системі галузі. Проаналізовано структуру аналітичної політики галузі. Описано три спеціальні види експертизи: альтернатив, діагностична та концептуальна. Показано місце розроблених методів і засобів експертизи в підтримці аналітичної політики.

Розроблено критерії та метод ідентифікації структури дерева (або лісу) ймовірнісних залежностей між змінними номінального типу на базі даних. Доведено, що метод надійно відтворює топологію суміжності змінних. Спрямованість залежностей розпізнається вірно. У випадку, коли вони належать до патерну "квазіоднозначних". Досліджено поведінку запропонованих показників і критеріїв.

Висвітлено питання інтелектуалізації компіляції програм для мікропроцесорів з довгим командним словом. Розглянуто експертну систему оригінального векторизуючого компілятора. Наведено приклади інтелектуальних настроювань компілятора та можливостей інтелектуалізованого генератора коду. Розглянуто подальші перспективи розвитку програмної системи.

Приведено описание процесса контроля применения стиля языка программирования (ЯП) и устройства, автоматизирующего данный процесс, описана математическая модель устройства и алгоритм его функционирования. Представлены архитектура средств, реализующих контроль применения стиля, и результаты экспериментальных исследований программных средств, автоматизирующих контроль применения стиля ЯП.